На 94-му році життя перестало битися серце поета-шістдесятника Дмитра Павличка. Один із найяскравіших ліриків, який прожив довге поетичне життя (перша збірка поезій побачила світ ще 1953 року), завжди лишався сучасним і модерновим. Маючи витончений поетичний голос, він вклав частинку свого таланту в численні переклади, серед яких Данте Аліг’єрі, Ф. Петрарка, Мікеланджело Буонарроті, Ф. Гарсіа Лорка, Й. В. Гете, Г. Гейне, Р. М. Рільке, Г. Ібсен, Л. Стафф, П. де Ронсар, під його орудою побачило світ повне видання творів Шекспіра українською мовою. Неперевершений майстер сонетів (як перекладних, так і власних).
Потужний літературний критик та публіцист. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Ім’я Павличка нерозривно пов’язане із розбудовою української державності, він завжди відстоював ідею незалежності, був одним із фундаторів Народного руху України, першим головою Товариства української мови імені Тараса Шевченка. Неодноразово обирався депутатом Верховної Ради України, був Послом України в Словацькій Республіці і Республіці Польща. Багаторічне служіння Павличка інтересам нашої держави увінчалося званням Героя України.
Дмитро Павличко – це епоха в українському культурологічному просторі.
Нескінченною є наша вдячність великому синові українського народу, борцеві за свободу, суверенітет і державну незалежність країни і незабутньою пам’ять.
«Як я малим збирався навесні піти у світ незнаними шляхами…» – його шляхи пролягли крізь серця багатьох українців. Колектив Державної наукової установи “Енциклопедичне видавництво” схиляє голови в скорботі з приводу непоправної втрати й висловлює щирі співчуття родині, близьким, друзям і всій українській нації.
