ВІДБУЛАСЯ НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ “ЕНЦИКЛОПЕДИСТИКА В УКРАЇНІ: ЛЮДИ, ІДЕЇ, ПОСТУП”

ЕНЦИКЛОПЕДИСТИКА В УКРАЇНІ: ЛЮДИ, ІДЕЇ, ПОСТУП

14 листопада 2018 року у прес-центрі Українського національного інформаційного агентства Укрінформ (Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16) відбулася наукова конференція «Енциклопедистика в Україні: люди, ідеї, поступ».

Організатором заходу виступила Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво». У роботі конференції, що транслювалася онлайн, взяли участь понад 60 осіб, співробітники Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво» та науковці з різних міст України. Модерувала роботу наукового форуму доктор історичних наук, професор, директор Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво» Алла Миколаївна Киридон.

Учасниками обговорювалися такі питання:

 – витоки і традиції енциклопедистики в Україні;

 – принципи та критерії науково-інформаційного наповнення сучасних енциклопедій;

 – фактчекінг у редакційній підготовці енциклопедичного контенту;

 – українська енциклопедистика: здобутки, проблеми, перспективи.

        Зокрема, перший заступник Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України Богдан Остапович Червак наголосив на динамічності розвитку енциклопедистки; зазначив, що видання «Великої української енциклопедії» ‒ завдання не лише працівників Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво», а й усієї наукової еліти України.

        Заступник Міністра освіти і науки України, доктор фізико-математичних наук, професор Максим Віталійович Стріха розповів про причетність до розробки першої концепції національної енциклопедії  (понад 10 років тому разом з Іваном Дзюбою та гуртком ентузіастів, зібраних в Інституті енциклопедичних досліджень НАН України); зауважив, що «Велика українська енциклопедія» має стати одним із національних символів України (подібно до національної опери, національної бібліотеки, музеїв тощо). Важливо, що Україна почала реалізовувати цей відважний (хоча й надзвичайно складний) проект. Науковці багатьох університетів долучилися до написання статей до універсальної енциклопедії. Запевнив, що Міністерство освіти і науки підтримує й підтримуватиме проект створення «Великої української енциклопедії». Повідомив про врахування статей, поданих до «Великої української енциклопедії», при різноманітних конкурсних показників.

Гриценко П. Ю. та Сулима М. М.

        Доктор філологічних наук, професор, директор Інституту української мови НАН України Павло Юхимович Гриценко підкреслив, що у світовому інформаційному просторі політика укладачів «Великої української енциклопедії» має бути наступальною, бо в Україні є традиція й культура енциклопедизму. Спираючись на галузеві та попередні видання, треба підходити до енциклопедії не лише як до завершеної праці, а як до своєрідного інформаційного спрута, який буде постійно розростатися. Не агресивно, а послідовно потрібно будувати імідж України в світі. Має бути ідеологема активного просування України у світовий інформаційний і науковий простір, що можна реалізувати за допомогою «Великої української енциклопедії», яка має видаватися українською та англійською мовою.

       Академік НАН України, заступник директора з наукової роботи Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України Микола Матвійович Сулима наголосив, що ми зараз живемо в «еру енциклопедій». Для підтвердження цієї думки, доповідач навів приклади унікальних енциклопедичних проектів, які зараз реалізовуються в Україні («Енциклопедія футуризму», Шевченківська енциклопедія Миколаївщини, «Енциклопедія світового письменства» в 6 т. тощо). Розглянуто перспективи продовження видання «Української літературної енциклопедії».

      Доктор філософських наук, професор, завідувач відділу філософії та історії релігії відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України Людмила Олександрівна Филипович закликала поширювати у суспільстві ідеї співпраці та активно залучати молодь до творення енциклопедії.

      Доктор технічних наук, професор, професор кафедри видобування нафти, газу і конденсату Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» Володимир Стефанович Білецький та доктор технічних наук, професор, професор кафедри геоінженерії Інституту енергозбереження і енергоменеджменту Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського” Геннадій Іванович Гайко ознайомили присутніх із досвідом роботи над енциклопедичними виданнями з наук про землю «Гірничим енциклопедичним словником», «Малою гірничою енциклопедією».

Пероганич Ю. Й. тримає у руках Азербайджанську національну енциклопедію

      Магістр міжнародного права, генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України Юрій Йосипович Пероганич спонукав співпрацювати з «Вікіпедією» як майданчиком для просування україномовного контенту у світовий інформаційний простір. Наголосив на тому, що український розділ «Вікіпедії» входить в 12-ку мовних розділів, які найактивніше розвиваються.

     Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри фізико-технічних засобів захисту інформації Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського” Євген Андрійович Мачуський висвітлив лінгвістичні особливості термінотворення в енциклопедичних виданнях, наголосили на необхідності активного використання української термінології, а не калькування термінів з російської мови.

      Кандидат мистецтвознавства, незалежний дослідник Олександр Олександрович Різник схарактеризував процес підготовки енциклопедії «Мистецтво України». Акцентовано увагу на гальмівних чинниках, що унеможливили завершення цього енциклопедичного проекту.

 

Доповідає Федотова О. О.,  поряд Прушковська І. В.

      Доктор історичних наук, старший науковий співробітник, професор Київського національного університету культури і мистецтв Оксана Олегівна Федотова присвятила виступ праці «Ізборник Святослава» (1073 р.) – збірник-антологія, який має енциклопедичний характер.

       Кандидат історичних наук, завідувач відділу археографії Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського Світлана Володимирівна Старовойт окреслила умови відродження «Української радянської енциклопедії» у 1950-х рр., наголосила на ролі М. П. Бажана та адміністрації Академії наук у цьому процесі.

        Старший науковий співробітник Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф Ольга Василівна Березовська висвітлила особливості підготовки біографічних статей для ВУЕ, зокрема роль архівних матеріалів.

 

Березовська О. В., поряд Старовойт С. В.

Доктор філологічних наук, доцент, доцент кафедри тюркології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ірина Віталіївна Прушковська актуалізувала проблему залучення молоді до наукової роботи, зокрема енциклопедійної роботи.

      Старший викладач Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Олександр Григорович Шевчук схарактеризував ключові проблеми транслітерації та фактчекінгу при підготовці статей з астрономії.

    Директор Українського інституту підвищення кваліфікації працівників телебачення, радіомовлення і преси (Укртелерадіопресінститут) Ярослав Миколайович Літинський наголосив на необхідності спілкуватися з молоддю та шукати альтернативні шляхи репрезентації енциклопедії (в формі порталу та мобільного додатку).

      Винесені на обговорення задекларовані проблеми розглянуто в низці доповідей учасників конференції (див. програму). На основі матеріалів роботи конференції планується публікація колективної монографії.

Білецький В.С.
Шевчук О. Г.
Літинський Я. М.
Учасники конференції

 

 

ВІДБУЛАСЯ НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ “ЕНЦИКЛОПЕДИСТИКА В УКРАЇНІ: ЛЮДИ, ІДЕЇ, ПОСТУП”