Відбувся науковий симпозіум: “Візуалізація епохи голодомору: джерела, наративи, контексти”

4–6 червня 2018 р. у Києві (Мала конференц-зала Національної академії наук України, вул. Володимирська, 55) відбувався Міжнародний міждисциплінарний науковий симпозіум «Візуалізація епохи Голодомору: джерела, наративи, контексти».

Організаторами виступили: Державна наукова установа “Енциклопедичне видавництво”, Український інститут національної пам’яті, Інститут історії України НАН України, Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), Інститут демографії ім. М.В. Птухи НАН України, Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г.С. Пшеничного, Національний музей історії України, Національний художній музей України, Науково-освітній консорціум вивчення Голодомору при Канадському інституті українських студій Альбертського університету (HREC), Український інститут Гарвардського університету.

 

Останні десятиліття позначені «візуальним поворотом» у різних способах написання історії – політичної, економічної, культурної, соціальної. Дедалі активне звернення дослідників до візуальних матеріалів як тексту не тільки дозволяє виявити нові факти, уточнює й увиразнює відому за документами інформацію, але й суттєво розширює методичні можливості науковців. Між тим, у презентаціях проблематики Голодомору усе ще переважають традиційні підходи: образотворчі свідоцтва здебільшого мають допоміжний характер, виступаючи простою ілюстрацією письмової історії. Нерідкими є представлення теми за допомогою образів голоду на Поволжі в Росії початку 1920-х рр. Як і (не)навмисні фальшування візуальних документів, що породжує недовіру до зображальних джерел як автентичного образу/зліпка минулого.

 

 

 

 

 

У фокусі Міжнародного наукового симпозіуму перебували ключові методологічні проблеми, пов’язані з осмисленням і використанням усього комплексу зображальних джерел епохи Голодомору – у міждисциплінарному вимірі, на підставі новітніх наукових підходів.

Дискусії в ході триденної роботи охоплювали теми:
– Архівні, бібліотечні, музейні, приватні колекції зображальних джерел епохи Голодомору.
– Типологія, способи ідентифікації зображальних джерел. Чому важливе звернення до візуальних матеріалів як до текстів?
– Унікальність і типовість як елементи репрезентативності зображальних джерел, методичний інструментарій прочитання і розуміння закодованої в них інформації.
– «Перевернута реальність» як спосіб і практика радянської візуалізації епохи Голодомору: пропагандистські образи і засоби «стирання» пам’яті.
– Візуальні свідчення як різновид політично мотивованих прикладів.
– Способи представлення, освітній і виховний потенціал візуальних «текстів» з історії Голодомору у шкільних та вузівських навчальних виданнях.

 

Відбувся науковий симпозіум: “Візуалізація епохи голодомору: джерела, наративи, контексти”